Целіакія це класичне аутоімунне захворювання, яке характерно тканинним імунним запаленням, а з'являється воно у людей з певним набором генів системи HLA. Ця хвороба нерідко поєднується з іншими аутоімунними розладами.
Целіакія це непереносимість глютену, який, у свою чергу, є білком, що входять до складу пшениці, жита та ячменю. Непереносимість ця постійна і проявляється у людей, схильних до неї генетично, але, тим не менше, кожен день вживають в їжу цей білок.
Результатом цього є аутоімунна реакція організму, при якій імунна система атакує абсолютно здоровий епітелій слизової кишечника. Попередити розвиток цього захворювання можна лише одним способом - відмовою від вживання в їжу продуктів, у складі яких є глютен.
Подібні реакції можливі й у відсутність целіакії, тому вельми важливий точний діагноз для призначення правильного лікування, яке в разі наявності целіакії полягає в дотриманні спеціальної безглютенової дієти. Тут мається на увазі не тільки обмеження в споживанні ряду продуктів, а й заміна їх спеціальними замінниками, тому вартість цієї дієти є високою.
Важливо точно встановити діагноз і не поспішати з призначенням дієти. Крім вагомих фінансових витрат, вона може призвести до довічної психологічної травми.
Вельми важливим завданням є не стільки постановка діагноз, скільки його виключення. Якщо не визначені за допомогою спеціальних аналізів специфічні антитіла, целіакія малоймовірна.
Симптоми целіакії
Целіакію можна запідозрити у дітей та підлітків, які страждають поруч непояснених симптомів:
- перемежованому або хронічну діарею,
- зниження маси тіла,
- уповільнення росту і розвитку,
- затримку у статевому дозріванні,
- залізо-дефіцитну анемію,
- аменорею,
- пронос і блювоту,
- здуття і сутички,
- хронічні болі в животі,
- хронічні запори і слабкість,
- герпетиформний дерматит,
- редіцівірующій афтозний стоматит,
- переломи після незначних травм,
- зростання печінкових ферментів.
Аналіз на целіакію
При генетичному тестуванні целіакії визначають в геномі варіанти генів DQ2 і DQ8, що знаходяться в групі людського лейкоцитарного антигену. Якщо в геномі знайдено деякі алелі DQ2/DQ8, значить, ризик розвитку целіакії є високим.
Хоча ця умова є необхідною, але його недостатньо для розвитку целіакії. При цьому відсутність варіантів генів DQ2 і DQ8 дозволяє практично повністю виключити целіакію.
Якщо варіанти генів DQ2 та / або DQ8 виявлені, тут можливо декілька різних можливостей розвитку. Максимального ризику розвитку целіакії схильні носії DQ2/DQ2, це гомозиготний DQ2 генотип.
Менший ризик захворіти у людей, що несуть DQ8/DQ2. Присутній, але є мінімальним ризик у носіїв генотипу DQ8/DQ8.
Подібне обстеження на DQ2/DQ8 вкрай бажано провести людям, щодо яких є підозри на целіакію, у родичів яких визначена целіакія, оскільки успадкування захворювання досягає 15% випадків. Імовірність целіакії у однояйцевих близька до 70%.
Їжа з присутністю чи відсутністю глютену на генетичне тестування впливу не робить. Проте присутність або відсутність у їжі гліадин може зробити помітний вплив на визначення автоантитіл в крові (Anti-tTG, Anti-DGP, Anti-гліадин). Гліадин, це білок глікопротеїн, розчинний у спирті, який отримують з пшениці.
Найцікавіші новини