Туберкульоз (від латинського tubеrсulit горбик) інфекційне захворювання, що викликає запальний процес, який супроводжується утворенням дрібних горбків переважно в легенях і лімфатичних вузлах. Хвороба має схильність до хронічного перебігу.
Туберкульоз (сухоти) одна з найбільш поширених хвороб, яка відома ще з давнини. Лікарі стародавньої Греції та Риму, зокрема Гіппократ, описували клінічну картину легеневої сухот, а Аристотель підкреслював її підвищену заразність. Встановлено, що давньоєгипетські мумії, вік яких більше 4 тис. років, мають кістки, уражені туберкульозом.
Туберкульоз був дуже поширеною і страшною хворобою з високим відсотком смертності. І розвиток медицини в другій половині XX в. майже вирішило цю проблему в країнах Європи та Північної Америки.
Переломним моментом у боротьбі з туберкульозом стало відкриття в 1944 р. стрептоміцину американським бактериологом Салманом Ваксманом, за що він отримав Нобелівську премію. Проте значний резерв цієї інфекції залишився в слаборозвинених країнах світу.
Ще 15 років тому здавалося, що туберкульоз переможений. Але в середині 80-х його захворюваність швидко пішла вгору. Хвороба «підняла голову» не тільки в країнах, що виникли на території колишнього Радянського Союзу, де причиною можна було б вважати загострення соціально-економічних проблем, але і в розвинених країнах.
Туберкульоз перетворився на нову чуму XXI століття. Кожну секунду в світі збудник туберкульозу вражає одну людину, а кожні 10 секунд від нього вмирає одна людина.
В даний час на туберкульоз страждають 50-60 млн чоловік. Внаслідок різкого збільшення захворюваності ВООЗ в 1993 р. проголосила туберкульоз глобальною небезпекою.
Що ж сталося, чому хвороба, яка вважалася майже ліквідованою, знову швидко поширюється? Можна виділити три основні причини, що зумовлюють цей процес:
- Патогенні бактерії змінюються під впливом зовнішніх чинників, зокрема, має місце підвищення стійкості бактерій, що викликають туберкульоз, до дії лікарських препаратів-
- Чи не діє система контролю за поширенням цієї хвороби, не існує статистичного контролю за хворими на туберкульоз з урахуванням результатів лікування, як це прийнято в усьому світі-
- Погіршилися побутові умови життя, відбулося зниження життєвого рівня населення, погіршився харчування, виникла необхідність вимушених міграцій.
На тлі труднощі епідеміологічної ситуації з туберкульозу в світі з початку 90-х років дуже актуальною стала проблема стійкості мікобактерії туберкульозу до лікарських препаратів. Тому в структурі загальної епідемії слід виділяти епідемії хіміорезистентного туберкульозу. Так, у хворих на туберкульоз легень хіміорезистентність досягає 81%.
Нинішню епідемію називають триєдиної. У ній умовно виділяють три взаємопов'язаних епідемії:
Перша це традиційна епідемія, що стосується так званого типового туберкульозу, який був поширений ще в повоєнні роки. Він добре піддається лікуванню. Серед усіх хворих на туберкульоз питома вага цієї епідемії має тенденцію до зменшення.
Друга це епідемія, обумовлена
Найцікавіші новини