Інтранатальний період починається з регулярних родових переймів до перев'язки пуповини (від 2-4 до 15-18 год). Період новонародженості починається з моменту народження дитини і триває до 4 тижнів.
Його тривалість залежить від ступеня зрілості новонародженого. Це перший період позаутробного життя, коли відбувається процес пристосування дитини до нових умов зовнішнього середовища.
В організмі новонародженого відбувається інтенсивна перебудова різних систем і органів, які характеризуються морфологічної незакінченість будови та функціональної незрілістю. Всі системи організму перебувають у стані нестійкої рівноваги, і навіть незначні зміни умов життя новонародженого можуть викликати значні зміни стану його здоров'я.
З моменту народження починає функціонувати мале коло кровообігу і відбувається перехід на легеневе дихання. Новонароджений переходить на ентеральний тип харчування. У корі головного мозку переважають процеси гальмування над процесами збудження, що проявляється значною тривалістю сну (20-22 год протягом доби).
Неонатальний період об'єднує два під періоди.
1. Ранній неонатальний період (Від народження до 7-и діб 168 год). У цей час спостерігаються прикордонні стани: фізіологічний катар шкіри, фізіологічна жовтяниця, фізіологічна втрата маси тіла, сечокислий інфаркт, статевий криз, а також виявляються аномалії розвитку, фетопатии, спадкові захворювання, гемолітична хвороба при антигенної несумісності крові матері та плоду, клінічні прояви родової травми, асфіксії, наслідки внутрішньоутробного інфікування або інфікування під час пологів, прояви аспіраційного синдрому-гнійно-септичні захворювання, вірусні ураження кишечника та дихальних шляхів, синдром дихальних розладів внаслідок незрілості легеневої тканини і гіпертензії малого кола кровообігу.
2. Пізній неонатальний (Від 7-ї до 28-го дня життя 21 день). Період відновлення після перенесених дезадаптаційних синдромів.
Перинатальний період триває з 28-го тижня вагітності до 7-х діб життя. Включає пізній фетальний, интранатальной і ранній неонатальний періоди.
Для оцінки фізичного розвитку новонародженого використовують середні статистичні показники основних параметрів залежно від гестаційного віку або оціночні таблиці по типу перцентілі. Гестаційний вік визначають за часом останньої менструації матері, дати першого ворушіння плоду, за даними об'єктивного обстеження вагітної жіночої консультації, включаючи ультразвукове дослідження, а також на основі клінічної оцінки ступеня зрілості новонародженого.
Згідно зі статистичними даними показники в межах М ± 2? або Р 10-90 вважаються нормальні для даного гестаційного віку, а відхилення в середньому М на 2? і більше або більше Р 90 і нижче Р 10 є різким відхиленням від норми. Важливе значення для оцінки фізичного розвитку має характеристика пропорційності статури та стану харчування новонародженої дитини.
Найцікавіші новини