Прееклампсія

Для прееклампсії легкого ступеня характерно:

1) підвищення артеріального тиску до 150/90мм рт. ст. -

2) пульсовий артеріальний тиск не менше 50мм рт.ст. -

3) протеїнурія до 1 г / л-

4) набряки на нижніх кінцівках-

5) кількість тромбоцитів не менше 180х109 / л-

6) гематокрит 36-38 -

7) фібриноген Б реакція негативна-

8) креатинін крові до 100 мкмоль / л.

Для прееклампсії середнього ступеня тяжкості характерно:

1) підвищення артеріального тиску до 170/110 мм рт.ст. -

2) пульсовий артеріальний тиск не менше 40 мм рт.ст. -

3) протеїнурія до 5г / л-

4) набряки на нижніх кінцівках і передній черевній стінці-

5) погодинний діурез не менше 40мл/год.-

6) кількість тромбоцитів 150-180х109 / л-

7) гематокрит 39-42 -

8) фібриноген Б слабо (+) -

9) креатинін від 100 до 300 мкмоль / л.

Для прееклампсії важкого ступеня характерно:

1) артеріальний тиск більше 170/110 мм рт.ст. -

2) пульсовий АТ менше 110 мм рт.ст. -

3) протеїнурія більше 5г / л-

4) генералізовані набряки-

5) погодинний діурез менше 40мл/год.-

6) кількість тромбоцитів 120-150х109 / л-

7) гематокрит більше 42 -

8) фібриноген Б позитивний (+ +) або різко позитивний (+ +) -

9) креатинін більше 300мкмоль / л.

На тлі цих ознак з'являється головний біль в області лгоба і потилиці, резистентний до анальгетиків.

Порушення зору від миготіння мушок і сітки перед очима до повної сліпоти. Біль в епігастрії або в правому верхньому квадранті живота, що свідчить про надмірне розтягнення чи надриву капсули печінки внаслідок її набряку і може бути передвісником судом. Прееклампсія в будь-який момент може перейти в еклампсію.

В акушерській практиці рідко зустрічаються всі симптоми одночасно. Зазвичай у жінок має місце поєднання кількох ознак, причому ступінь тяжкості прееклампсії слід визначати за найбільш вираженою з них.

У сучасних умовах досить часто зустрічаються атипові (Стерті) форми прееклампсії, правильно оцінити ступінь тяжкості яких буває досить важко. Основне значення при цьому набуває фактор часу: навіть якщо ознаки токсикозу, виражені помірно, але тривають більше трьох тижнів при адекватному лікуванні, захворювання слід вважати важким.