Навесні 1964 року народження, коли я вчилася в училищі, захворів у мене шлунок. Мене поклали в лікарню на обстеження. Виявили підвищену кислотність.
Брали ще аналіз жовчі з підозрою на виразку. Лежала я 2-3 рази на міському санаторії, пила мінеральну воду «Єсентуки», але нічого не допомагало - болі інший раз були такі, що я каталася по підлозі.
І ось влітку 1965 я прочитала розповідь А.Чаковского про блокаду Ленінграда (навіть фільм такий є). Описується, що одного журналіста не взяли на фронт, так як у нього була виразка дванадцятипалої кишки.
Коли через три місяці лікарі його перевірили, то здивувалися, що виразки не було. Так от, журналіст став здоровим через голод!
І я вирішила полікувати себе сама! Тільки не голодувати, а систематизувати прийом їжі, більш уважно ставлячись до свого режиму харчування.
Лікарі мені казали, що не можна мені є ні гіркого, ні солоного, ні гострого, ні сала (а я це все любила), а молочного побільше (я молочне навпаки не дуже люблю - свіже ще сяк, а кип'ячене зовсім не любитель) . І тільки один доктор попався, який сказав, щоб я їла все підряд, але потрошку.
Значить, стала я є строго по годинах, і завжди носила з собою скоринку чорного хліба. На той випадок, коли мене прихоплювали болі в проміжках між прийомами їжі, то я смоктала суху скоринку, але не гризла.
Звичайно, в цей час я не їла жирну їжу і м'ясо. Звикла їсти мало. Шлунок за короткий час (десь за 2-3 місяці) вилікувався, і я можу їсти відразу все несумісні продукти (наприклад, оселедець з молоком і т.д. і все добре).
Тепер завжди, коли я стикаюся з людиною, в якої болить шлунок, у кого підвищена кислотність або виразка шлунка, то раджу їм цей спосіб. Тільки при виразці шлунка з ранку натщесерце потрібно пити картопляний сік.
У 1972 році завагітніла. У мене боліли придатки, було запалення яєчників. Зовиця мені сказала, щоб при вагітності я лікувалася не в лікарні, а тільки народними засобами.
Ватку перев'язати посередині нитками (у 2 нитки), вмочити в мед і, лежачи, ввести в піхву до шийки матки. Нитка повинна звисати. Зверху прикрити чистою ганчіркою (так як мед розтікається).
Вранці за ниточку витягнути тампон, підмитися зверху. Лікування 1-2 тижні. За цей час не перебувати в статевої близькості.
Знімає мед запалення, аж відчуваєш сама!
Доньку намагалася ростити без таблеток. У мене були трави і варення малинове для неї. Тепер і внучка росте без таблеток.
В1995 році я понервувала, відчула, що болить ліве око і як серпанок перед очима. Пішла в лікарню, перевіряли мене тиждень - кожен день у різний час очне дно (тиск в лівому оці було підвищено).
Клали в лікарню, але я відмовилася (надивилася хворих на прийомі, які скаржилися, що, потрапляючи в очне відділення, вони підхоплювали там і іншу болячку). Лікар сказала, що, схоже, у мене починається глаукома. Я подумала, раз на нервовому грунті, то постараюся сама полікуватися.
Прийшла додому, стала шукати народний засіб і знайшла. Пила я траву для заспокоєння і капала очі.
Склад: 1 ч.л. меду, 1 ч.л. соку алое, 1 дес.л. дистильованої води. Все змішати і капати по 1 -2 краплі двічі на день. Зберігати в холодильнику.
Покапать тиждень, що залишився ліки не зберігати, викинути. Відпочити 2 тижні, зробити свіже ліки, і знову тиждень закопувати. Я закапувала всього один тиждень, і стало у мене все нормально.
Цей рецепт хороший при запаленнях очей, при глаукомі, при короткозорості.
У 1997 році після операції по-жіночому (придатки) у мене було (вже вдома, коли повернулася з лікарні), посленаркоз-ве стан: не могла голову повернути, мене кидало з боку в бік, голова йшла обертом, кілька днів не могла ходити, було дуже погано. Пішла перевіритися до лікарні.
Там і терапевт, і невропатолог сказали, що у мене посленар-підступи стан. Стала лікуватися сама, оскільки боялася, що зроблять інвалідом (мені розповідали такий випадок).
Почала робити вправи з йоги: вибирала те, що сама зумію зробити, пила заспокійливі трави, вранці натщесерце з'їдала 100 г пророслої пшениці (замочувала на добу), на ніч 1 ч.л. меду. Через місяць я була вже здорова і сама робила ремонт у квартирі.
Найцікавіші новини