Слабкість пологової діяльності (гипоактивность або інертність матки)
Це такий стан, коли інтенсивність, тривалість і частота сутичок недостатня, тому згладжування шийки матки, розкриття каналу шийки матки і просування плода при його відповідності з розмірами таза йде зниженими темпами.
Первинна слабкість пологової діяльності (СПД) виникає з самого початку пологів і може тривати протягом періоду розкриття і до закінчення пологів.
Слабкість пологової діяльності, яка виникає після періоду тривалої нормальної родової діяльності називається вторинною.
Слабкість потуг виникає в другому періоді пологів у зв'язку зі слабкістю м'язів черевного преса або втомою жінки.
Слабкість пологової діяльності розвивається у близько 10% породіль. Первинна СПД може виникати внаслідок як недостатності імпульсів, що викликають підтримують і регулюють родову діяльність, так і нездатності матки адекватно сприймати і відповідати достатнім скороченням на ці імпульси. У патогенезі СРД важливу роль грає зниження рівня естрогенної насиченості, порушення синтезу простагландинів, патологічні зміни білкового, вуглеводного, ліпідного і мінерального обмінів, низька активність ферментів пентозо-фосфатного циклу вуглеводів.
При слабкості пологової діяльності сутички низької інтенсивності (нижче 30мм рт.ст.), низької частоти (менше 2 сутичок за 10 хвилин). Тонус матки знижений (8мм рт.ст. і менше).
Згладжування шийки матки та її розкриття йде зменшеними темпами. Тривалість пологів збільшується, що приводить до стомлення жінки, гіпоксії плоду. Також для слабкої пологової діяльності характерні: тривале стояння перед частини плоду в площині входу в малий таз, повільне просування передлежачої частини при відповідності її розмірів розмірам малого таза.
Діагноз слабкості пологової діяльності ставиться при динамічному спостереженні за роділлею протягом 2-3 годин, а при моніторному спостереженні через 1-2 години.
Ведення пологів. При втомі жінки і відсутності показань для термінового розродження (гостра гіпоксія, загроза утворення акушерських свищів) і відкритті шийки матки до 3-4см, слід призначити медикаментозний сон-відпочинок: промедол 2% -1 мл, димедрол 1%-1мл, сірчанокислий атропін 0 , 1% 1мл, можна використовувати седуксен 0,5% 2мл, дроперидол 0,25%-1мл. Акушерський наркоз проводить лікар-анестезіолог.
При відкритті шийки матки більш ніж на 4-5см, бадьорому стані жінки і слабкості пологової діяльності проводиться амніотомія і через 1-2 години посилюється родова діяльність утеротонікі.
При цьому слід враховувати протипоказання до посилення пологів:
- Невідповідність між розмірами плоду і таза породіллі (анатомічно і клінічно вузький таз) -
- Наявність рубця на матці після перенесених операцій (кесарів розтин, видалення міоматозних вузлів, метропластіки та ін.)
- Втома породіллі-
- Неправильне положення і передлежання плоду-
- Внутрішньоутробне страждання плода-
- Повне передлежання плаценти-
- Відшарування нормально і низько розташованої плаценти-
- Наявність стенозу піхви, рубців після розриву промежини III ступеня-
- Дистоція, атрезія і рубцеві зміни шийки матки-
- Алергічна реакція на утеротонікі.
Для посилення пологової діяльності використовують:
- Внутрішньовенне крапельне введення розчину окситоцину (5 ОД розчиняють у 500 мл фізіологічного розчину). Введення починають з 6-8 крапель на хвилину і?? Поступово доводять до 30-35 крапель на хвилину, але не більше 40, щоб не викликати гіпертонус матки-
- Дезаміноокситоцин починають вводити трансбукально (таблетку закладають за щоку) з 25 ОД з інтервалом у 30 хв (до 100 ОД) -
- Внутрішньовенне введення простагландину F2a (2,5 мг) або Е2 (1 мг), готують розчин на 500мл фізіологічного розчину і вводять так, як розчин окситоцину-
- Інші медикаментозні і немедикаментозні засоби.
Не можна проводити стимуляцію пологової діяльності із застосуванням однієї схеми з іншого. Поряд з утеротонікі вводять спазмолітики, але їх слід застосовувати при пологової діяльності, встановилася і відкритті шийки матки на 3-4см. Повторне введення спазмолітиків проводиться через 3-4 години.
Під час проведення пологів у жінок з слабкої пологової діяльністю необхідно систематично стежити за станом породіллі та плоду. Для профілактики внутрішньоутробної гіпоксії плоду вводять у вену струминно або крапельно розчин 40%-20мл глюкози, 1%-2мл Сігетін, 100мг кокарбоксилази, вітамін С 5%-5мл, 2,4%-10мл еуфіліну з глюкозою, періодично дають вдихати кисень 60% через 20-30 хвилин.
Вторинна слабкість пологової діяльності. Вторинної СРД можуть сприяти фактори, які мали місце при первинній СРД, але частіше вона виникає при:
- Клінічної вузькому тазі-
- Гідроцефалії плода-
- Неправильному вставлянні головки-
- Поперечному і косому положенні плоду-
- Ригідності шийки матки та її рубцевого зміни-
- Стенозі піхви-
- Пухлинах малого тазу-
- Сідничному передлежанні-
- Несвоєчасному розриві плодового міхура через щільність оболонок
- Ендометриті-
- Безконтрольному застосуванні утеротонікі, спазмолітиків, знеболюючих засобів-
При вторинної СПД сутички, які були достатньої сили, стають слабше і короткими, а паузи між ними збільшуються. Іноді сутички взагалі припиняються.
Просування плода по родовому каналу призупиняється. Пологи затягуються, що може призвести до втоми породіллі, ендометрії, гіпоксії плоду.
При слабкості потуг проводиться внутрішньовенне введення окситоцину з частотою крапель від 20 до 40 за одну хвилину, застосовується бинт Вербова. За показниками проводиться перінеотомія або епізіотомія.
При неефективності медикаментозного посилення пологової діяльності та наявності умов застосовується накладення акушерських щипців, а при відсутності гіпоксії та умов для накладення щіпці можливе застосування вакуум-екстрактора. Вижимання плоду по Крістеллера досить травматичним для матері і плоду і не повинно застосовуватися.
Найцікавіші новини