Препарат диоксидин має протимікробну і протизапальну спектром широкої дії. Має функцію знищення патогенних мікробів - це клебсієли, синьогнійна паличка, сальмонели, стафілокок і стрептокок. Диоксидин впливає на багато видів бактерій, які виявилися стійкими до антибіотиків і хіміопрепаратів.
Форма випуску: аерозоль для місцевого застосування, мазь, розчин для внутрішньовенного введення.
Показання до застосування диоксидина
- Складні гнійно-запальні процеси різної етіології
- Абсцес легенів
- Перитоніт
- Цистит сечового міхура
- Інфіковані опіки
- Гнійний отит
- Пародонтоз (застосовується як полоскань ротової порожнини, при цьому потрібно суворе дотримання дозування препарату)
Протипоказання до застосування
- Індивідуальна непереносимість до компонентів препарату
- Період вагітності та годування груддю
- Діти у віці до 7 років
- Порушення функції гормонів кори надниркових залоз
Спосіб лікування і дози діоксіліна у вуха
Застосовують диоксидин, для внутрішньовенного введення при важких септичних процесах вводять 0,5% розчин для ін'єкцій, попередньо розведеного в 5% розчині глюкози або в 0,9% розчині натрію хлориду до концентрації 0,1-0,2%.
Для опікових і гнійних ран використовують серветки, змочені в 1% розчині, щодня або через день.
Для глибоких інфікованих ран застосовують тампони, просочені розчином ліки до потрібної концентрації. Якщо є дренаж, ліки вводяться в порожнину до 100мл.
Також використовуються ванночки з диоксидином при гнійному процесі ран з наступним накладенням стерильних пов'язок. Препарат можна застосовувати тільки під чітким контролем вашого лікуючого лікаря!
Побічна дія
При введенні диоксидина у вену або порожнину може виникати головний біль, озноб, підвищення температури тіла, нудота, блювота, судомні посмикування м'язів, розлад травлення.
Найцікавіші новини