Серед всіх різновидів золототисячника (колосовидний, звичайний, болотний, прибережний, Мейера, і тонкоцветний) цілющими властивостями володіє лише золототисячник малий. У зв'язку недостатньою вивченістю інші його види заборонені до застосування.
Наявність золототисячника в лікувальному препараті додає йому антисептичних, легких проносних, протизапальних, кровоспинних, жовчогінних, гепатопротекторних, ранозаживляющих і знеболюючих властивостей. Процеси травлення можуть покращитися завдяки його гіркоти, він сприяє поліпшенню апетиту, а також інтенсифікують вироблення шлункового соку.
У золототисячника є алкалоїд генцианин, що дозволяє використовувати його, як протиглисний засіб. Препарати золототисячника діють загальнозміцнюючим і тонізуючим чином на організм, ослаблений в післяопераційний період.
Застосування золототисячника
Золототисячник використовується як у народній, так і в традиційній медицині, знайшов застосування він і в гомеопатії. Ця трава входить до складу великої кількості шлункових і апетитних трав'яних зборів.
Золототисячник рекомендують застосовувати при:
- нервовому виснаженні,
- перевтомі,
- порушеннях апетиту,
- нервової анорексії,
- хворобах печінки і жовчного міхура,
- метеоризмі,
- ряді гінекологічних захворювань,
- спазмах шлунка і кишечника,
- гаймориті,
- хронічному ентероколіті,
- шкірних захворюваннях,
- недокрів'ї,
- мігрені.
У народній медицині активно використовуються відвари і настої золототисячника при:
- набряках,
- грипі,
- цукровому діабеті,
- неврозах,
- печії,
- малярії,
- хворобах серця, нирок,
- туберкульозі легень,
- розладах печінки та епілепсії.
Лікувальні властивості золототисячника
Золототисячник входить до складу різних зборів, призначених для лікування алкоголізму, в яких він працює в комплексі з гірким полином, чебрецем і польового хвоща. А свіжий сік золототисячника капають у вуха при різних вушних проблемах, а також приймають всередину при захворюваннях шлунка та печінки. Золототисячник дієвий засіб для лікування дитячої харчової алергії.
Є багато способів використання цієї трави - у вигляді соків, чаїв, відварів, масла, настоянок, настоїв. Крім того, використовуються зовнішні розтирання і компреси. Фахівці та гурмани додають золототисячник в лікери та вина.
При хронічному гепатиті столову ложку трави слід настояти в літрі окропу, остудити і відфільтрувати. Засіб вживають по третині склянки за годину до їжі. Цей же рецепт придатний і для лікування цукрового діабету та холециститу.
При печії роблять настій для чого десять грамів сировини заварюють склянкою окропу, 3:00 наполягають і фільтрують. Приймати слід по столовій ложці за півгодини до їжі тричі на день.
Золототисячник протипоказаний хворим на виразку шлунка або кишечника, коли є гіперсекреція шлункового соку. Не приймають препарати золототисячника і при гіперчутливості або індивідуальної нестерпності. Передозування препаратів цього засобу чревата розладами травлення.
Найцікавіші новини