Дизурія це розлад сечовипускання, при якому цей процес утруднений, викликає хворобливі відчуття, і необхідність у ньому виникає частіше звичайного.
Причини дизурії
Причиною дизурії можуть бути запальні процеси в сечовому міхурі, захворювання передміхурової залози. У більш рідкісних випадках дизурию може спровокувати рак матки, запалення в жіночих статевих органах, туберкульоз нирок, камені в сечоводі. Сприяти розвитку цього захворювання можуть і загальні фактори, такі, як негативні емоції, психогенні реакції.
При гострому циститі виникає прискорене хворобливе сечовипускання, яке може проявитися в будь-який час доби. Тут відчуваються настільки потужні позиви, що хворий не може придушити або утримати сечовипускання. Оскільки всмоктування з сечового міхура надзвичайно мало, температура тіла при циститі, як правило, субфебрильна, тобто знаходиться в межах 37-37,50 С.
Основні симптоми дизурії
Одним із симптомів гострого простатиту є різка дизурія. Щоб відрізнити це захворювання, лікарі звертають увагу на загальні явища, такі, як пітливість, тахікардія, озноб, зростання температури, які в період хвороби наростають.
При наявності дизурії слід перевірити організм на камені в сечовому міхурі і аденому простати. Найчастіше дизурія при таких захворюваннях спостерігається у літніх чоловіків.
Дизурія, яка провокується аденомою, виражена сильніше в спокої і вночі, а вдень вона проявляється не так сильно. Якщо в сечовому міхурі є камені, дизурія, більш проявляється при навантаженнях, дорожньої трясці, ходьбі, а в спокійному стані вона знижується.
Першими симптомами раку простати є дедалі частіші позиви до спорожнення сечового міхура. Особливо це характерно для нічного часу.
При цьому сечовипускання утруднено, сеча відходить тонкими струменями, та ще й з перервами, в деяких випадках вона виділяється краплями. Найчастіше по закінченні процесу переслідує відчуття неповного його завершення. Нерідко на початку акту сечовипускання може бути болючим.
Якщо в сечовому міхурі розвиваються туберкульозні явища, розвивається і дизурія, але поступово. Спочатку проявляється прискорене сечовипускання, але без болю. Через деякий час сечовипускання набуває хворобливість, відбувається помітно частіше, сеча виділяється малими порціями, можливі навіть кров'яні домішки.
Дизурія може бути супутником і сечокам'яної хвороби. При розташуванні каменя в нижній третині сечоводу, можуть з'явитися імперативні часті позиви до сечовипускання, але сеча при цьому майже не виділяється, і в місці сечового міхура з'являються болі.
Як лікувати дизурию?
Лікування дизурії в першу чергу направляють на зниження болів. У разі, коли дизурія проявляється внаслідок розвитку сечокам'яної хвороби, циститу або простатиту, використовують тепло, а підшкірно вводять розчин папаверину, атропіну. Знеболюючими засобам можуть служити свічки з промедолом, анестезином, беладонною, мікроклізми з амідопірином.
Якщо дизурія відрізняється поміркованістю, призначаються всередину анальгетики, наприклад, анальгін або амідопірин. Якщо виникає необхідність, то можливо і парентеральне введення подібних препаратів.
Якщо достовірно не визначена причина дизурії, лікар призначає анальгетики та спазмолітики, але використання тепла слід відмінити. Справа в тому, що тепло протипоказано при туберкульозних явищах в сечовому міхурі і деяких інших патологіях.
Хворі з гострою важкою дизурією обов'язково і терміново госпіталізуються. Помірна дизурія вимагає направлення хворих до уролога для встановлення діагнозу.
Найцікавіші новини