Запальні захворювання жіночих статевих шляхів займають перше місце в структурі гінекологічної захворюваності.
Збудниками запальних захворювань в основному є стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, ентерококи, протей, гонококи, мікоплазми, хламідії. Часто при запальному процесі виявляються мікробні асоціації.
Серед шляхів розповсюдження інфекції слід відзначити проникнення збудників за допомогою сперматозоїдів, трихомонад, можливий пасивний транспорт мікроорганізмів. Останнє місце займають гематогенний і лімфогенний шляху.
Серед факторів, що сприяють проникненню інфекції у верхні статеві шляхи, є будь-які внутрішньоматкові маніпуляції. Важливе значення в поширенні інфекції мають внутрішньоматкові контрацептиви.
Розвитку запальних захворювань та їх тривалому перебігу сприяє недостатність захисних реакцій організму, що виникла в перинатальному періоді (вроджені ендокринні, обмінні та інші порушення), в дитячому та пубертатному віці (високий індекс інфекційних захворювань), в похилому і старечому віці (нейроендокринні розлади, перенесені екстрагенітальні та гінекологічні захворювання).
Всі запальні захворювання геніталій діляться на неспецифічні і запальні захворювання передаються статевим шляхом.
Серед неспецифічних запальних захворювань жіночих статевих органів з локалізації виділяють:
1. Запалення зовнішніх статевих органів (вульвіт, бартолініт).
2. Запалення внутрішніх статевих органів (кольпіт, ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгіт, оофорит, параметрит, пельвеоперітоніт).
Найцікавіші новини