Під холестазом розуміється зменшення або повне припинення виділення жовчі. Виділення Желі може зустрічати перешкоди у верхній частині тонкої кишки - на ділянці між печінкою і 12-палої кишкою. Сама жовч при цьому не надходить у кишечник, однак білірубін, який зазвичай виробляє печінка, продовжує вироблятися і потрапляє в кровотік.
Прийнято поділяти холестаз на позапечінковий і внутрішньопечінковий. Причини їх виникнення різняться.
Причини холестазу
До причин внепеченочного холестазу відносяться:
- панкреатит,
- синдром згущення жовчі,
- звуження жовчної протоки,
- камінь у жовчних протоках,
- злоякісна пухлина підшлункової залози,
- злоякісна пухлина жовчної протоки.
- До причин внутрішньопечінкового холестазу відносяться:
- побічна дія медикаментозних препаратів,
- алкогольне ураження нирок,
- гепатит,
- первинний біліарний цироз,
- гормональні зміни в період вагітності т. н. холеста вагітних,
- ендокринні порушення - гіпопітуїтаризм, гіпотиреоз,
- вроджені патології: муковісцидоз, галактоземія, тирозинемия, хромосомні порушення,
- сімейні синдроми - синдром Алажілля і т. п.
Ознаки
Клінічна картина при холестазі характерна наступними симптомами.
Хворий скаржиться на болі в животі і свербіж, через якого по всьому тілу хворого можна спостерігати розчухи і пошкодження шкіри. У нього виникає блювота, підвищується температура.
Сеча за надмірного вмісту уробіліногену темніє, кал жирний і внаслідок відсутності білірубіну знебарвлений. Зате в крові спостерігається підвищений вміст білірубіну, що призводить до виникнення жовтяниці.
Хворий втрачає апетит. Можуть спостерігатися кровотечі. Тривало що тримається холестаз призводить до виникнення остеопорозу.
Хронічний холестаз проявляється у вигляді тривалої жовтяниці, в результаті якої на шкірі з'являються жирові відкладення жовтого кольору, шкіра стає золотистого кольору. Навколо очей з'являються жовті освіти - ксантоми, які розвиваються в результаті затримки в організмі жирів. На розгинальних шкірних поверхнях (сідниці, великі суглоби) виникають горбки - туберозного ксантоми.
Діагностика холестазу
Лікар призначає хворому біохімічний аналіз крові, в якому визначаються рівень холестерину, прямого білірубіну, жовчних кислот, а також рівень активності лужної фосфатази.
Крім біохімічного аналізу крові хворий повинен пройти ультразвукове дослідження печінки на предмет виявлення розширення жовчних проток вище того місця, де настала блокада.
Проводяться також дослідження: ендоскопічна холангіографія для виявлення рівня обструкції-біопсія печінки і - після виключення внепеченочного холестазу наступне гістологічне дослідження.
Останнім часом все частіше застосовується ще один метод діагностування холестазу - магніто-резонансна холангіографія.
Найцікавіші новини